Леся Українка
2)У дитинстві Леся була дуже кмітливою дитиною, все схоплювала на льоту, навчилась читати у чотири роки, в шість - майстерно вишивала, а в дев'ять написала свій перший вірш "Надія". У своїх 19 років написала підручник для своїх сестер "Стародавня історія східних народів". Поетеса знала 7 мов, при чому казала, що французькою спілкується краще , аніж російською.
3)Леся полюбляла у дитинстві проводити спільно час із братом Михайлом, тому їх називали спільним іменем Мишолосіє.
4)Свій псевдонім Лариса Косач запозичила у дядька Михайла Драгоманова. Він підписувався як "Українець".
5)Леся Українка ввела в українську мову такі слова як "напровесні" та "промінь".
6)Іван Франко назвав Лесю Українку "єдиним мужчиною в нашому письменстві".
7)Існує астероїд, названий на честь поетеси, 2616Леся (2616Lesya). Цей астероїд відкритий 28 серпня 1870 року.
Ольга Кобилянська
1)У 1927 році відзначався 40-річний ювілей літературної діяльності Ольги Кобилянської. Буковина тоді належала Ромунії. На території України розпочато видання 9-титомного видання творів О. Кобилянської.
2)Перші літературні твори писала німецькою мовою, тому що вчилася в початковій чотирикласній німецькій школі, в подальшому освіту здобувала самотужки.
3)Формувала свою концепцію людини і світу письменниця під впливом німецького філософа Ніцше, який мав значний вплив на модерністів Європи. З філософії Ніцше О. Кобилянська запозичила ідею сильної творчої індивідуальності.
4)Важливою подією у житті Кобилянської було знайомство із Софією Окуневською, однією із найосвіченіших жінок тодішньої Галичини. Саме вона переконала письменницю писати українською мовою.
Іван Нечуй-Левицький
2)Письменник категорично відмовлявся від вживання чужих слів і розмовляв тільки живою українською мовою: замість вислову "старанно уникати" говорив "падковито одмикувати", а замість "негативне" - "відкидне", "позитивне" - "покладне" та ін.
3)Іван Нечуй-Левицький народився у сім'ї потомственого священика, людини суворої й темпераментної, який полюбляв розповідати про козаччину та Шевченка. Освіту здобув майбутній письменник у сільській школі в Стеблові, що на Черкащині, яку організував його батько.
4)Самостійно вивчив німецьку, французьку, латинську, грецьку та церковнослов'янську мови.
5)Перші твори видавав під псевдонімом Іван Нечуй, тому що у цей час було заборонено видавати твори українською мовою. Про те, що Іван Левицький був письменником, не знали навіть друзі.
6)Ніколи не був одружений. Жив відлюдником.
7)Завжди ходив із парасолькою. Був надзвичайно пунктуальним та точним. Не вживав спиртного.
8)25 років працював учителем. Мав великий вплив на молодь і прищеплював їм любов до минулого України.
Григорій Сковорода
1)Григорій Сковорода володів даром передчуття. Те, що він
передбачив власну смерть, відомо багатьом, проте в історії залишився ще один
неймовірний випадок. У 1770 році філософ три місяці жив у Києві у свого родича.
Раптом під час прогулянки Подолом Г. Сковорода відчув сильний трупний сморід.
Наступного ж дня він усупереч проханням покинув місто. Через два тижні в Києві
почався мор, і місто було зачинене.
2)Григорій Савич володів досконало латинською, грецькою, польською, німецькою, італійською, французькою та єврейською мовами. Добре грав на флейті та органі.
3)Під час вчителювання у Харкові замість оцінок Григорій Савич писав "тупуват", "туп", "весьма туп", "сущая безтолковщина". Або "понят", "весьма понят", "возможно понят"; розумників оцінював "остр", "весьма остр", "зверок вострий" - той, що знання хапає на льоту.
4)Попри те, що Григорій Сковорода був відомим на всю Україну, за життя його не було надруковано жодного його твору.
5)Підписував свої листи Григорій вар Сава Сковорода, Даниїл Майнгард.
6)Григорій Савич любив ходити пішки, проповідуючи свою філософію, влітку жив у лісах-полях, а взимку по хатах та монастирях.
7)Хоча був аскетом, але полюбляв вишукані речі, а саме: окуляри, які на той час були дорогими, музичні інструменти, елітні трубки з тютюном.
8)Його улюбленою місцевістю було село Іванівка, що на Харківщині, де у 1794 році Григорій Сковорода сам викопав собі могилу, скликавши перед тим своїх друзів і провівши з ними весело час, переодягнувся у чисте, ліг у могилу і заснув вічним сном.
9)На могилі письменника написано "Світ ловив мене та не впіймав".
Марко Вовчок
1)Марко Вовчок була змішаної крові. Мати її походила з княжого
роду Радзивілів, а бабуся матері була полькою-литовкою. Батько мав білоруське
коріння. Родина жила в Росії (Орловська губернія), а Марія Вілінська з
чоловіком-українцем в Україні.
2)Повсякденною мовою в родині Вілінських була французька.
3)Заміж Марія вийшла в 17 років за засланого в Орел кирило-мефодіївського братчика Опанаса Марковича.
4)Марія Вілінська була єдиною жінкою-письменницею в 50-х роках ХІХ століття в Україні.
5)Марко Вовчок була відомою не тільки в українській та російській літературі, а й у французькій.
6)Повість "Маруся" отримала нагороду Французької академії й була перекладена багатьма мовами світу.
7)Марія випускала журнал, який повинен був допомагати інтелігентним жінкам в питаннях емансипації.
8)Майже 40 років була постійним співавтором журналу "Magasin d'Education et do Recreation", у якому друкувався Жуль Верн.
9)Перебуваючи в Парижі, Марко Вовчок заприятелювала з відомим французьким фантастом Жулем Верном. Наслідком їхньої дружби стало те, що Жуль Верн дав українській письменниці виняткове право перекладу його творів російською мовою. Вона переклала 15 пригодницьких і науково-фантастичних романів Жуля Верна і сприяла популяризації творів письменника в Росії.
10)Марія Маркович мала репутацію "фатальної жінки".
11)За повість "Кармелюк" та оповідання "Два сини" Марко Вовчок зазнала переслідувань царської цензури, що змусило її залишити Петербург і переїхати до Франції.
Микола Костомаров
1)Микола Костомаров мав феноменальну пам'ять. Він міг не лише цитувати окремі місця з літописів, а й цілі акти й документи. З пам'яті виголошував великі уривки Шевченкових поезій і вірші інших улюблених поетів, декламуючи часто Дж. Байрона, Й. Шиллера, Й. Гете. Найбільше йому подобалися українські думи: письменник пам'ятав не лише тексти всіх дум, а й усі відомі їх варіанти.
2)Микола Костомаров був кріпаком власного батька. Відставний військовий Іван Костомаров у похилому віці одружився з кріпачкою Тетяною Мельниковою. Обвінчалися батьки після народження Миколи. За законами Російської імперії хлопчик став кріпаком власного батька.
3)У 1840 році молодий історик Микола Костомаров успішно здав магістерський іспит, а в 1842 році дидав окремою книжкою свою дисертацію "Про значення унії в Західній Росії". Однак її захист не вдався через протест архієпископа Харківського Іокентія.
На початку 1844 року Костомаров успішно захистив наукову роботу "ПРо історичне значення російської народної поезії".
4)Костомарова заарештували перед весіллям з Аліною Крагельською. Із нареченою зустрівся у 1873 р. через багато років. 1875 р. вони обвінчалися й десять років прожили разом до смерті письменника.
5)Вивчав стародавні та нові мови, цікавився античною історією, німецькою філософією, учився грати на фортепіано, писав вірші.
6)М. Грушевський вважав Миколу Костомарова своїм вчителем.
Іван Франко
1)Іван Франко дуже любив збирати гриби, які потім у сім'ї варили, смажили чи сушили на зиму.
2)Коли Іван Франко вступив на філософський факультет Львівського університету, входив до москофільського товариства, яке було популярне у той час серед галицької інтелігенції.
3)У 1886 році Іван Франко одружився із Ольгою Хоружинською, високоосвіченою людиною, яка добре володіла англійською, німецькою, французькою та російською мовами, проте все українське було для неї чуже. У подружжя народилось четверо дітей - Андрій, Тарас, Петро та Анна.
4)Подружнє життя І. Франка було нещасливим: матеріальні нестатки, вороже ставлення до Ольги та І. Франка зломили психіку Хоружинської, яка померла 17 липня 1941 року усіма забута і похована на Личаківському цвинтарі неподалік свого чоловіка.
5)Захоплювався індійською культурою.
6)Іван Франко номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури.
7)Мав феноменальну пам'ять, вмів запам'ятати усю лекцію і дослівно відтворити її.
Тарас Шевченко
1)Тарас Шевченко прожив 47 років, 24 з яких був кріпаком, 11р. перебував під слідством, на
військовій службі, у засланні, і лише 12 р. життя був відносно
вільною людиною.
2)Після смерті поета багато його творів покладено на музику Миколою Лисенком, Модестом Мусоргським, Петром Чайковським, Сергієм Рахманіновим.
3)Перебуваючи в членстві Кирило-Мефодіївського товариства, Шевченко висував ідеї автономного статусу України та інших слов'янських держав, і столицею такої багатонаціональної держави він бачив місто Київ, а не Москву.
4)Під час заслання в Оренбурзі Шевченко написав найбільшу кількість своїх повістей, хоча йому заборонили займатися творчістю, але ту заборону він ігнорував.
5)Улюбленим напоєм Шевченка був чай, а улюбленою їжею був борщ, заправлений старим салом, вареники із сиром з грубого гречаного борошна.
6)Останні дні свого життя провів в Петербурзі. Поховали на Смоленському кладовищі, однак за день до своєї смерті Шевченко попросив друга Григорія Честаховського, щоб після смерті його похорон відбувся в Каневі. Це бажання виконали через два роки.
2)Григорій Савич володів досконало латинською, грецькою, польською, німецькою, італійською, французькою та єврейською мовами. Добре грав на флейті та органі.
3)Під час вчителювання у Харкові замість оцінок Григорій Савич писав "тупуват", "туп", "весьма туп", "сущая безтолковщина". Або "понят", "весьма понят", "возможно понят"; розумників оцінював "остр", "весьма остр", "зверок вострий" - той, що знання хапає на льоту.
4)Попри те, що Григорій Сковорода був відомим на всю Україну, за життя його не було надруковано жодного його твору.
5)Підписував свої листи Григорій вар Сава Сковорода, Даниїл Майнгард.
6)Григорій Савич любив ходити пішки, проповідуючи свою філософію, влітку жив у лісах-полях, а взимку по хатах та монастирях.
7)Хоча був аскетом, але полюбляв вишукані речі, а саме: окуляри, які на той час були дорогими, музичні інструменти, елітні трубки з тютюном.
8)Його улюбленою місцевістю було село Іванівка, що на Харківщині, де у 1794 році Григорій Сковорода сам викопав собі могилу, скликавши перед тим своїх друзів і провівши з ними весело час, переодягнувся у чисте, ліг у могилу і заснув вічним сном.
9)На могилі письменника написано "Світ ловив мене та не впіймав".
Марко Вовчок
2)Повсякденною мовою в родині Вілінських була французька.
3)Заміж Марія вийшла в 17 років за засланого в Орел кирило-мефодіївського братчика Опанаса Марковича.
4)Марія Вілінська була єдиною жінкою-письменницею в 50-х роках ХІХ століття в Україні.
5)Марко Вовчок була відомою не тільки в українській та російській літературі, а й у французькій.
6)Повість "Маруся" отримала нагороду Французької академії й була перекладена багатьма мовами світу.
7)Марія випускала журнал, який повинен був допомагати інтелігентним жінкам в питаннях емансипації.
8)Майже 40 років була постійним співавтором журналу "Magasin d'Education et do Recreation", у якому друкувався Жуль Верн.
9)Перебуваючи в Парижі, Марко Вовчок заприятелювала з відомим французьким фантастом Жулем Верном. Наслідком їхньої дружби стало те, що Жуль Верн дав українській письменниці виняткове право перекладу його творів російською мовою. Вона переклала 15 пригодницьких і науково-фантастичних романів Жуля Верна і сприяла популяризації творів письменника в Росії.
10)Марія Маркович мала репутацію "фатальної жінки".
11)За повість "Кармелюк" та оповідання "Два сини" Марко Вовчок зазнала переслідувань царської цензури, що змусило її залишити Петербург і переїхати до Франції.
Микола Костомаров
1)Микола Костомаров мав феноменальну пам'ять. Він міг не лише цитувати окремі місця з літописів, а й цілі акти й документи. З пам'яті виголошував великі уривки Шевченкових поезій і вірші інших улюблених поетів, декламуючи часто Дж. Байрона, Й. Шиллера, Й. Гете. Найбільше йому подобалися українські думи: письменник пам'ятав не лише тексти всіх дум, а й усі відомі їх варіанти.
2)Микола Костомаров був кріпаком власного батька. Відставний військовий Іван Костомаров у похилому віці одружився з кріпачкою Тетяною Мельниковою. Обвінчалися батьки після народження Миколи. За законами Російської імперії хлопчик став кріпаком власного батька.
3)У 1840 році молодий історик Микола Костомаров успішно здав магістерський іспит, а в 1842 році дидав окремою книжкою свою дисертацію "Про значення унії в Західній Росії". Однак її захист не вдався через протест архієпископа Харківського Іокентія.
На початку 1844 року Костомаров успішно захистив наукову роботу "ПРо історичне значення російської народної поезії".
4)Костомарова заарештували перед весіллям з Аліною Крагельською. Із нареченою зустрівся у 1873 р. через багато років. 1875 р. вони обвінчалися й десять років прожили разом до смерті письменника.
5)Вивчав стародавні та нові мови, цікавився античною історією, німецькою філософією, учився грати на фортепіано, писав вірші.
6)М. Грушевський вважав Миколу Костомарова своїм вчителем.
Іван Франко
1)Іван Франко дуже любив збирати гриби, які потім у сім'ї варили, смажили чи сушили на зиму.
2)Коли Іван Франко вступив на філософський факультет Львівського університету, входив до москофільського товариства, яке було популярне у той час серед галицької інтелігенції.
3)У 1886 році Іван Франко одружився із Ольгою Хоружинською, високоосвіченою людиною, яка добре володіла англійською, німецькою, французькою та російською мовами, проте все українське було для неї чуже. У подружжя народилось четверо дітей - Андрій, Тарас, Петро та Анна.
4)Подружнє життя І. Франка було нещасливим: матеріальні нестатки, вороже ставлення до Ольги та І. Франка зломили психіку Хоружинської, яка померла 17 липня 1941 року усіма забута і похована на Личаківському цвинтарі неподалік свого чоловіка.
5)Захоплювався індійською культурою.
6)Іван Франко номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури.
7)Мав феноменальну пам'ять, вмів запам'ятати усю лекцію і дослівно відтворити її.
Тарас Шевченко
2)Після смерті поета багато його творів покладено на музику Миколою Лисенком, Модестом Мусоргським, Петром Чайковським, Сергієм Рахманіновим.
3)Перебуваючи в членстві Кирило-Мефодіївського товариства, Шевченко висував ідеї автономного статусу України та інших слов'янських держав, і столицею такої багатонаціональної держави він бачив місто Київ, а не Москву.
4)Під час заслання в Оренбурзі Шевченко написав найбільшу кількість своїх повістей, хоча йому заборонили займатися творчістю, але ту заборону він ігнорував.
5)Улюбленим напоєм Шевченка був чай, а улюбленою їжею був борщ, заправлений старим салом, вареники із сиром з грубого гречаного борошна.
6)Останні дні свого життя провів в Петербурзі. Поховали на Смоленському кладовищі, однак за день до своєї смерті Шевченко попросив друга Григорія Честаховського, щоб після смерті його похорон відбувся в Каневі. Це бажання виконали через два роки.
Немає коментарів:
Дописати коментар