Ліна Костенко
«Моя свобода завжди при мені»
Ліна Костенко завжди писала і пише лише те, що хоче, а говорить те, що думає. Свою безкомпромісність вона перейняла від бабусі, яка навчила Ліну любити свободу і цінувати чесність.
Збірку «Зоряний інтеграл» 1962 року заборонила до друку цензура, і відтоді ім'я Ліни Костенко зникло на 15 років. Увесь цей час поетеса писала «в шухляду» та стала однією з ключових фігур покоління українських шістдесятників.
«Духовність людини пов'язана з її патріотизмом».
Майже в усіх поезіях Ліни Василівни, присвячених Україні, всі думки й почуття є глибоко патріотичними. Вона впевнена, що без власної держави народ перетворюється просто на натовп, позбавлений національної свідомості: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку 21 століття. І якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу».
Твори Ліни Костенко перекладені багатьма європейськими мовами і добре відомі за межами України, хоча сама поетеса не любить показуватися на публіці і веде усамітнений спосіб життя.
Цитати Ліни Костенко про людей
«Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа — то тихе море сліз.
Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна».«Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом».
«Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем».
Цитати Ліни Костенко про життя
«І все на світі треба пережити,
бо кожен фініш — це по суті старт.
І наперед не треба ворожити,
і за минулим плакати не варт…».«Все наше життя, це чекання найгіршого і надія на краще».
«Життя — це оббирання з реп'яхів, що пазурами уп'ялися в душу».
Цитати Ліни Костенко про любов
«Любов — це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість».
«Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором'язлива»
«Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом».
Цитати Ліни Костенко про Україну
«А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни».
«Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші. І тоді настає лукава, найпідступніша форма несвободи, одягнута в національну символіку, зацитькала національним пафосом, вдекорована атрибутами демократії».
«Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є».
Немає коментарів:
Дописати коментар