Цьогоріч у нашій державі відзначили 90 річницю Голодомору, організованого сталінським режимом. Ці події довгі роки замовчувались , архіви були закриті, про голод заборонено було навіть згадувати. Але письменники намагались донести гірку правду світові. Важливість художньої літератури є на першому рівні, адже живе слово письменника важко приховати. Першим письменником, який порушив тему голоду був Улас Самчук. Його роман "Марія", написаний у 1933 році, передає реальні події, які сталися з людьми, з якими письменник був знайомий. Дехто з дослідників вважає першим твором про геноцид новелу А. Любченка "Кострига". В українській літературі багато творів, присвячених цій темі. У цих творах правдиво зображені не тільки факти страшної трагедії, а й почуття та переживання людей, які жили у ці страшні роки. Твори про голодомор, написані в період СРСР, ховали в архівах. На початку 80-х років ХХ століття ці матеріали почали розсекречувати, але і в наш час є люди, які намагаються применшити катастрофічність цієї трагедії. В цей період із секретних архівів з'явилась поезія Павла Тичини "Загупало у двері", де розповідається про збожеволілу від голоду жінку, яка хвилюється, що гості прийшли, а пригостити їх немає чим, бо синочок в казані ще не доварився. Найправдивіше зобразив голодомор Василь Барка у романі "Жовтий князь". Автор був очевидцем подій, а також використав спогади очевидців. Автор глибоко розкрив проблему голоду, зобразивши українських селян, що залишившись без хліба, не втратили духовності, глибоко віти в Бога.Тему голоду порушували у своїх творах Юрій Клен "Прокляті роки", Михайло Стельмах "Чотири броди", Євген Гуцало "Голодомор", Ольга Мак "Каміння під косою", Анатолій Дімаров "Самосуд", Микола Руденко "Хрест" та багато інших. Дослідниця проблеми голодомору в українській прозі Наталя Тимощук у 2006 році захистила дисертацію "Антитоталітарний дискурс української прози 20 століття: проблематика Голодомору та особливості її художньої реалізації". У роки незалежності з'явилась твори про Голодомор таких авторів: Тодося Осьмачки, Михайла Стельмаха, Василя Земляка, Олександра Гончара, Євгена Гуцала та інших.Сучасними авторами також порушується проблема голодомору 1932-1933 років. Наприклад, новела "Хліб" Сергія Грабара, який показав цей період очима дітей, адже очевидці, що дожили до наших часів були в той час дітьми. Також заслуговує на увагу роман-спокута Леоніда Кононовича "Тема для медитації" про відчуття українства у кожному з нас.
У наші дні тема голодомору є особливо актуальною, адже на території нашої держави триває повномасштабна війна. Путінський режим нічим не відрізняється від сталінського, адже окупанти вивозять зерно, палять його, знищують пункти зберігання гуманітарної допомоги тощо. Отже, мають намір повторити геноцид.
У музеї Голодомору відкрили оновлену Залу пам'яті. Детальніше про Залу пам'яті Також відкрито виставку "Намір" про злочини росіян. Детальніше про виставку "Намір"
Немає коментарів:
Дописати коментар